слайд1 слайд2 слайд3 слайд4 слайд5 слайд6 слайд7 слайд8 слайд1 слайд2 слайд3 слайд4 слайд5 слайд6 слайд7 слайд8

Календар подій

Наші партнери

Ми в соцмережах

«На поклін до батьків»


Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото

Куди б доля не закидала людину, дороговказом для неї завжди є незгасна зоря батьківського порогу. Це істина, яку не треба доводити. Ми повертаємося до нього і в хвилини радощів і у години скрути, а серце кожного з нас надійно зігріте теплом рідної домівки. І нехай не часто випадає навідатися до рідних місць, стати на коліно перед почорнілим від давності оберегом, хай його вже підточив шашіль і час – він завжди з тими, хто не розгубив серед днів святі почуття шани та любові до рідного краю

Саме це рухає діями і думками наших земляків з Хоружівки третього Президента України Віктора Андрійовича Ющенка та його рідного брата Петра Андрійовича. Цього разу вони завітали до рідного села аби вклонитися своїм рідним, які пішли за вічну межу, на їх могилах. Відвідини співпали зі сторічним ювілеєм їхнього батька – Андрія Андрійовича. Разом з Віктором Андрійовичем на його малу батьківщину прибули син Тарас та донька Софійка. Спочатку гості з Києва відвідали церкву Святого Андрія Первозванного з нижнім боковим вівтарем на честь Святої великомучениці Катерини. В Божому храмі службу провів з молитвами о здравії священик Недригайлівської церкви Петра Калнишевського отець Василь.

Після цього Ющенки відвідали відкрите минулого року в Хоружівці навчальне відділення ДНЗ «Сумський центр ПТО ДСЗ». Під час візиту до навчального закладу оглянули навчальні майстерні та лабораторії для підготовки фахівців з бджільництва, навчальні кабінети садівництва, побували у Центрі сприяння розвитку об’єднаних територіальних громад, завітали до музею «Код нації».У Центрі сприяння розвитку об’єднаних територіальних громад присутні ознайомилися з інформаційною базою, наповненою структурними підрозділами Сумської ОДА. Під час зустрічі з Віктором Андрійовичем та Петром Андрійовичем Ющенками, директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, директор навчального центру Михайло Гузь разом з представниками адміністрації та місцевого самоврядування, обговорили перспективи розвитку навчального закладу, співпраці місцевої влади, служби зайнятості та навчального закладу у напрямку навчання фахівців для об’єднаних громад, сільських та селищних рад.У книзі побажань Віктор Андрійович залишив свої враження від перебування у навчальному закладі та схвальні відгуки про організацію роботи Центру.

На Шкодівському цвинтарі, де поховані Варвара Тимофіївна та Андрій Андрійович Ющенки, в очікуванні братів зібралися мешканці не лише Хоружівки. Чемно привітавшись з тими, хто завітав сюди, знайшовши для кожного лагідне слово, Віктор Андрійович разом з іншими слухали панахиду, яку справляв отець Василь на могилах покійних батьків Ющенків. Потім перейшли до поховань діда та бабусі Віктора Андрійовича та Петра Андрійовича.

Віктор Андрійович також пройшов по кладовищу відвідати могили своїх земляків, яких добре знав: - А це мій бувший сусід, дід Пальтоха, - прокоментував він, прочитавши напис на пам’ятнику.

Також цього дня Ющенки побували і на Гирівському сільському кладовищі, де спочивають батьки матері, Варвари Тимофіївни.

Завершили візит неформальним спілкуванням у садибі братів-Ющенків у с. Хоружівка.

Минають роки, але ми завжди озиваємося до своїх пращурів. Раз по разу вертаємося до батьківського порогу, який благословляє нас на найцінніше – життя.



«Дарунок Роменському краєзнавчому музею»


Заповідник посулля фото

Оригінальні експонати були передані до музею із села Мельники на Роменщині. Мальовниче село у заплавах Сули здавна славилося млинарством, а також мисливським та рибальським промислом. Три верші з верболозу та весло належали колись вправному місцевому рибалці Дмитру СтепановичуЯкименку. Їх у рамках акції "Подаруй музею експонат" передала Валентина Землянушина.



«Його душа на полотні»


У Роменському краєзнавчому музеї – філії Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у рамках проекту «Музей-школі» для вихованців міської ЗОШ № 1 ім. П. І. Калнишевського до 145-річчя українського художника Т. О. Сафонова проведено тематичне заняття «Його душа на полотні».

Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото
Заповідник посулля фото

Тимофій Сафонов навчався малюванню у школі художника М. Мурашка. Після її закінчення виїхав до Петербурга і вступив до Академії Мистецтв, де на той час викладали І. Ю. Рєпін, А. І. Куїнджі, П. П. Чистяков та інші.

Ще студентом у 1894–1895 роках допомагав В. М. Васнецову і М. В. Нестерову розписувати інтер'єр Володимирського собору в Києві. В 1896 році для Нижньогородської Ярмарки переніс на полотно два ескізи М. О. Врубеля «Принцеса Мара» і «Микула Селянинович».

Після закінчення навчання з 1897 по 1902 рік працював у Києві, написав багато етюдів, картин, заснував свої курси живопису і малювання. В 1902–1903 роках Т. О. Сафонов разом з відомим художником М. В. Нестеровим працював над розписом церкви в грузинському стилі в місті Абас-Тумані на Кавказі. В 1904 році в Кременці відкрилося комерційне училище, куди Т. О. Сафонов був запрошений на посаду викладача малювання.

Тимофій Сафонов організував курси малювання, де безкоштовно могли навчатись недостатньо забезпечені діти.

В той же час Т. Сафонов був активним учасником художнього життя цілої країни: в 1910 році в Катеринославі за відмінне викладання був нагороджений похвальною грамотою і малою золотою медаллю, в 1911 році запрошений на з'їзд Московського товариства викладачів графічних робіт, де демонстрував роботи своїх учнів, за які був нагороджений золотою медаллю, в 1912 році знову був нагороджений на виставці в Катеринославі золотою медаллю, в 1913 році на виставці у Києві – великою золотою медаллю, в цьому ж році виступав з доповіддю на з'їзді художників у Петербурзі, йому було присвоєно звання професора.

В 1914 році, коли почалась Перша світова війна родина Сафонових виїхала з Кременця у Ромни, де Тимофій Олексійович викладав малювання до 1918 року.

З 1919 року і до кінця життя 1930 р. художник проживав у Києві: викладав в Київському інституті народної освіти, Київському педагогічному технікумі імені Пирогова, виступав з лекціями на різних курсах, багато друкувався у пресі з питань методики викладання образотворчого мистецтва.

У фондовій збірці Державного історико-культурного заповідника «Посулля» зберігається чотири твори митця.

Картина «Думи мої, думи» є окрасою виставки «ХХ століття. Шляхами державності» Роменського краєзнавчого музею.